безсовісний


безсовісний
yüzsüz

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безсовісний — а, е. Який не має совісті, чинить не по совісті, несправедливо; несовісний, безсоромний. || Який виражає безсовісність, безсоромність …   Український тлумачний словник

  • безсовісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безсовісність — ності, ж. Властивість за знач. безсовісний …   Український тлумачний словник

  • безсовісно — Присл. до безсовісний …   Український тлумачний словник

  • несовісний — а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого небудь …   Український тлумачний словник

  • безсоромний — (який не знає сорому; про слова, поведінку такої людини), безсовісний, несовісний; безбожний (про вчинки); цинічний (який виявляє зневагу до усталених норм моралі) Див. тж. нахабний …   Словник синонімів української мови

  • безбожний — а, е. 1) Який не вірує в Бога. || у знач. ім. безбо/жний, ного, ч. Той, хто не дотримується релігійних поглядів, не вірує в Бога; безбожник (у 1 знач.). 2) перен., розм. Безсовісний, безсоромний, злочинний. 3) перен., розм. Надзвичайно великий;… …   Український тлумачний словник

  • безсоромний — а, е. Який не почуває сорому, не соромиться; безстидний. || Який виражає безсоромність; непристойний. || Нічим не стримуваний; безсовісний, зухвалий …   Український тлумачний словник

  • безсумлінний — а, е, зах. Безсовісний …   Український тлумачний словник

  • безчесний — а, е. Який порушує вимоги честі; безсовісний, нечесний (про людину та її вчинки) …   Український тлумачний словник

  • аморальний — (позбавлений моралі; що суперечить моралі), неморальний, розпусний, розбещений; непохвальний, безчесний, безсовісний, безпринципний (про вчинок) …   Словник синонімів української мови